Більшість людей вважає оселедцем одну конкретну рибу, яку можна побачити на прилавках магазинів. Насправді ж під цією назвою приховується ціла група споріднених риб, що належать до родини оселедцевих. Одні з них мешкають у холодних водах Атлантики, інші — у Тихому океані, треті проводять частину життя в річках, а деякі настільки відрізняються між собою, що пересічному читачеві важко повірити в їхню спорідненість.
Саме тому поняття «види оселедців» має два значення. У вузькому сенсі йдеться про справжніх оселедців роду Clupea. У ширшому — про всю родину оселедцевих (Clupeidae), до якої входять сардини, тюльки, шпроти, шеди, менхедени та інші риби.
Що таке родина оселедцевих (Clupeidae)
Оселедцеві — одна з найуспішніших груп морських риб на планеті. Представники цієї родини населяють Атлантичний, Тихий та Індійський океани, а також численні моря, затоки, лимани та навіть прісноводні водойми.
Для більшості оселедцевих характерні:
- видовжене тіло, стиснуте з боків;
- сріблясте забарвлення;
- життя великими косяками;
- живлення переважно планктоном;
- висока плодючість;
- важлива роль у морських екосистемах.
Сьогодні до родини оселедцевих відносять понад 200 видів риб, об’єднаних у десятки родів. Саме тому поняття «оселедець» не завжди означає один конкретний вид.
Справжні оселедці (рід Clupea)
До роду Clupea належать найвідоміші представники родини. Саме вони сформували уявлення людства про те, як виглядає класичний оселедець.
Атлантичний оселедець (Clupea harengus)
Атлантичний оселедець — один із найвідоміших видів оселедцевих риб. Його наукова назва — Clupea harengus. Саме цей вид найчастіше потрапляє на європейський ринок під назвою «оселедець».
Він поширений у північній частині Атлантичного океану: біля берегів Норвегії, Ісландії, Великої Британії, Гренландії, Канади та США. Також до ареалу входять Північне, Норвезьке, Баренцеве й Балтійське моря.
Атлантичний оселедець має видовжене тіло, сріблясті боки, синювато-зелену або темну спину. Зазвичай його довжина становить 20–35 см, хоча окремі особини можуть бути більшими.
Особливість цього виду — наявність багатьох локальних популяцій. Вони можуть відрізнятися часом нересту, темпами росту, жирністю, розміром і районами міграцій. Саме тому атлантичний оселедець із різних морів може мати різні товарні характеристики.
Балтійський оселедець (салака)
Салака — це балтійська форма атлантичного оселедця. Її часто сприймають як окрему рибу, але біологічно вона дуже близька до Clupea harengus membras.
Салака живе в Балтійському морі, де вода менш солона, ніж у відкритому океані. Через це вона зазвичай дрібніша за океанічного атлантичного оселедця.
Основні ознаки салаки:
- невеликі розміри;
- витягнуте сріблясте тіло;
- м’якший смак і нижча жирність порівняно з великим океанічним оселедцем;
- життя у солонуватих водах Балтійського моря;
- велике промислове значення для країн Балтійського регіону.
Салаку важливо згадувати окремо, тому що в торгівлі вона проходить не просто як дрібний оселедець, а як самостійна назва риби.
Біломорський оселедець
Біломорський оселедець, Clupea harengus marisalbi пов’язаний із холодними водами Білого моря. У різних джерелах його розглядають як локальну форму оселедця, пристосовану до конкретних умов північного моря.
Він зазвичай дрібніший за великі океанічні форми, але має важливе регіональне значення. Такі локальні популяції цікаві тим, що демонструють здатність оселедцевих пристосовуватися до різної солоності, температури й кормової бази.
Тихоокеанський оселедець
Тихоокеанський оселедець має наукову назву Clupea pallasii. Це другий найважливіший справжній оселедець після атлантичного.
Він поширений у північній частині Тихого океану: біля берегів Аляски, Канади, США, Камчатки, Сахаліну, Японії та Кореї. Тихоокеанський оселедець, як і атлантичний, живе косяками й відіграє важливу роль у морських екосистемах.
Його характерні риси:
- сріблясте тіло з темною спиною;
- середні розміри;
- життя в холодних і помірних водах;
- нерест переважно в прибережній зоні;
- висока екологічна роль як кормової риби для хижаків.
У межах цього виду існують локальні промислові форми, серед яких особливо відомий олюторський оселедець.
Олюторський оселедець
Олюторський оселедець — це не окремий біологічний вид, а промислова назва тихоокеанського оселедця з району Олюторської затоки та прилеглих вод Берингова моря.
Його виділяють через великі розміри, високу вгодованість і помітні товарні якості. У рибній промисловості такі локальні назви мають велике значення, бо вони вказують не лише на вид, а й на район походження риби.
Алози та прохідні оселедці (рід Alosa)
Рід Alosa об’єднує риб, які часто називають шедами або прохідними оселедцями.
На відміну від справжніх оселедців, багато представників цього роду:
- живуть у морі;
- для нересту піднімаються в річки;
- долають великі відстані проти течії.
Таку поведінку називають анадромною міграцією.
Дунайський оселедець (Alosa immaculata)
Дунайський оселедець, або дунайка, — один із найвідоміших прохідних оселедців українського регіону. Його наукова назва — Alosa immaculata.
Ця риба живе у Чорному морі, але для нересту заходить у Дунай та інші річки басейну. Саме міграційний спосіб життя робить її дуже залежною від екологічного стану річок, гідротехнічних споруд, забруднення води й режиму вилову.
Основні ознаки дунайського оселедця:
- належить до роду Alosa;
- є прохідною рибою;
- пов’язаний із Чорним морем і Дунаєм;
- має важливе місцеве промислове й культурне значення;
- відрізняється від атлантичного оселедця і походженням, і біологією.
Чорноморсько-азовський оселедець
Чорноморсько-азовський оселедець — важлива група оселедцевих риб для України та всього Чорноморсько-Азовського басейну. Це не атлантичний оселедець, а представник роду Alosa.
Такі риби мешкають у Чорному й Азовському морях, а частина популяцій заходить у річки для нересту. Для півдня України особливо відомий дунайський оселедець.
Чорноморсько-азовські оселедці мають видовжене тіло, сріблясте забарвлення, добре розвинений рот і пристосовані до міграцій між морськими та прісноводними ділянками.
Каспійські оселедці
Каспійські оселедці — це група оселедцевих риб, пов’язаних із Каспійським морем і річками його басейну. Серед них відомі пузанки, чорноспинка, оселедець Кесслера та інші форми.
Багато каспійських оселедців також належать до роду Alosa. Частина з них є прохідними: вони живуть у морі, але нерестяться у Волзі, Уралі та інших річках.
До цієї групи належать:
- оселедець Кесслера;
- волзький оселедець;
- каспійський пузанок;
- великоокий пузанок;
- інші локальні каспійські форми.
Каспійські оселедці можуть значно відрізнятися за розмірами. Деякі з них дрібні, інші досягають помітно більших розмірів і мають високе промислове значення.
Річкові оселедці Північної Америки
У Північній Америці є група риб, яку англійською називають river herrings — річкові оселедці. До них належать передусім алевіфа та синьоспинний оселедець.
Найвідоміші представники:
- alewife — Alosa pseudoharengus;
- blueback herring — Alosa aestivalis;
- American shad — Alosa sapidissima;
- hickory shad — Alosa mediocris.
Ці риби близькі до оселедців, але не є атлантичним оселедцем. Вони живуть у морі, а для нересту піднімаються в річки. Через це їхні популяції дуже чутливі до гребель, забруднення, зміни течії та втрати нерестовищ.
Шпроти, або європейська кілька
Шпрот, або європейська кілька, має наукову назву Sprattus sprattus. Це дрібна риба родини оселедцевих, близька до оселедців, але не тотожна їм.
Шпрот поширений у північно-східній Атлантиці, Північному, Балтійському, Середземному й Чорному морях. У різних регіонах його можуть називати кількою або шпротом.
Ознаки шпрота:
- невеликі розміри;
- сріблясте тіло;
- життя великими косяками;
- планктонний тип живлення;
- важливе значення для промислу й кормової бази хижих риб.
Шпрот часто плутають із молодим оселедцем, але це інший рід оселедцевих.
Тюльки роду Clupeonella
Тюльки — це дрібні оселедцеві риби роду Clupeonella. Вони поширені переважно в Чорному, Азовському та Каспійському басейнах, а також у деяких озерах і водосховищах.
До тюльок належать:
- чорноморсько-каспійська тюлька;
- азовська тюлька;
- анчоусовидна кілька;
- великоока кілька;
- абрауська тюлька та інші локальні види.
Тюльки мають дуже малі розміри, живуть косяками, живляться планктоном і відіграють важливу роль у водних екосистемах як корм для судака, осетрових, хижих риб і птахів.
Попри дрібний розмір, тюльки є справжніми представниками оселедцевих і мають промислове значення.
Сардини
Сардини — ще одна важлива група родини оселедцевих. У широкому розумінні назва «сардина» може стосуватися кількох родів і видів дрібних або середніх морських риб.
Найвідоміші сардини:
- європейська сардина, або Sardina pilchardus;
- сардини роду Sardinops;
- деякі види сардинел.
Сардини мають сріблясте тіло, живуть великими косяками й мешкають переважно в тепліших або помірних морях. Вони близькі до оселедців за способом життя, але належать до інших родів.
Сардина — не «молодий оселедець», а окрема група оселедцевих риб.
Сардинели
Сардинели — це риби роду Sardinella. Вони поширені переважно в теплих і тропічних водах Атлантичного, Індійського й Тихого океанів.
Основні риси сардинел:
- більш теплолюбні, ніж атлантичний оселедець;
- часто живуть у прибережних водах;
- утворюють великі косяки;
- мають промислове значення в Африці, Азії та Середземномор’ї;
- зовні нагадують сардин і дрібних оселедців.
У світовому рибальстві сардинели дуже важливі, але для українського покупця вони менш звичні, ніж атлантичний оселедець, салака або шпрот.
Менхедени
Менхедени — це представники родини оселедцевих, поширені біля берегів Америки. Найвідоміший рід — Brevoortia.
Ці риби менш відомі як харчовий продукт для широкого споживача, але мають велике промислове значення. Їх використовують у виробництві рибного борошна, риб’ячого жиру та кормів.
Особливість менхеденів — вони фільтрують воду, живлячись планктоном, і відіграють важливу екологічну роль у прибережних екосистемах.
Хільса
Хільса, або Tenualosa ilisha, — відома оселедцева риба Південної Азії. Вона поширена в Бенгальській затоці, річках Ганг, Брахмапутра та інших водоймах регіону.
Хільса є прохідною рибою: живе в морі, але заходить у річки для нересту. За біологією вона ближча до алоз і шедів, ніж до класичного атлантичного оселедця.
У країнах Південної Азії хільса має велике культурне, харчове й економічне значення. Це приклад того, як оселедцеві риби в різних регіонах світу формують власні гастрономічні традиції й промислові системи.
Арауканський оселедець
Арауканський (Чілоанський) оселедець, або Strangomera bentincki, мешкає біля узбережжя Чилі в південно-східній частині Тихого океану. Він також належить до родини оселедцевих.
Цей вид менш відомий у Європі, але має регіональне промислове значення в Південній Америці. Як і багато інших оселедцевих, він живе косяками й є важливою кормовою рибою для морських хижаків.
Австралійські та новозеландські шпроти
У Південній півкулі також є власні представники оселедцевих, близькі до шпротів. До них належать види роду Sprattus, поширені біля Австралії, Нової Зеландії та південної частини Південної Америки.
Вони дрібні, зграйні, сріблясті й екологічно схожі на європейського шпрота. Для світового ринку вони менш відомі, але важливі для місцевих екосистем і промислу.
Порівняльна таблиця основних груп оселедцевих
| Група | Представники | Основний ареал | Особливість |
| Справжні оселедці (Clupea) | Атлантичний, тихоокеанський | Північна Атлантика, Північний Тихий океан | Класичні океанічні оселедці |
| Алози (Alosa) | Дунайський, алевіфа, американський шед | Атлантика, Чорне та Каспійське моря | Прохідні риби |
| Шпроти (Sprattus) | Європейський шпрот | Атлантика, Балтика | Дрібні косякові риби |
| Тюльки (Clupeonella) | Азовська, чорноморська | Чорне й Каспійське моря | Характерні для внутрішніх морів |
| Сардини (Sardina, Sardinops) | Європейська сардина, івасі | Атлантика, Тихий океан | Близькі родичі оселедців |
| Сардинели (Sardinella) | Більше 20 видів | Тропічні моря | Теплолюбні оселедцеві |
| Менхедени (Brevoortia) | Атлантичний менхеден | Узбережжя Америки | Природні фільтратори |
| Хільса (Tenualosa) | Tenualosa ilisha | Південна Азія | Велика прохідна риба |
Представники родини оселедцевих можуть суттєво відрізнятися не лише за ареалом і способом життя, а й за вмістом жиру. Якщо атлантичний оселедець, сардини та хільса належать до досить жирних риб, то деякі дрібні оселедцеві містять його значно менше, хоча до категорії нежирна риба їх зазвичай не відносять.
Підсумок
Оселедцеві — це не просто група промислових риб, а одна з найуспішніших еволюційних ліній у Світовому океані. Від холодних вод Північної Атлантики до тропічних морів і великих річкових систем вони сформували десятки родів і сотні видів, кожен із яких по-своєму пристосувався до навколишнього середовища. Саме це різноманіття робить оселедцевих однією з найцікавіших і найважливіших родин риб у світовій іхтіофауні.